Державне агентство лісових ресурсів України
Львівське ОУЛМГ

24.07.2014

ДП «Львівський ЛСНЦ» закликає -  стережіться змій!

        Літо – благодатна пора для любителів частих прогулянок на природу. Під час таких прогулянок приємними  стають ягідні та грибні трофеї. Але впродовж кількох останніх років вони все частіше закінчуються прикрими наслідками, а все через несподівані зустрічі з плазунами. Як це часто трапляється, ми забуваємо про обережність, легковажаючи власним здоров’ям, а часом і життям. 

Хто ж небезпечний?

        Зараз на території Брюховицького л-ва, яке входить до складу ДП «Львівський ЛСНЦ» ми можемо зустріти гадюку звичайну, вужа звичайного, рідше мідянку. Усі вони, за винятком гадюки, не становлять небезпеки для людини, бо не отруйні.

        Зазвичай люди плутають вужа та гадюку. Але їх легко відрізнити один від одного. Вуж здебільшого водиться у вогких місцях біля водойм, річок, ставків. На території Брюховицького лісництва у м.Львові переважно зустрічається вуж звичайний: він має чорне забарвлення, а за головою у нього є так звані “вушка” – плями жовтого, кремового або білого кольорів. Якщо це водяний вуж, то “вушок” у нього може й не бути. “До речі, вуж при спробі його зловити проявлятиме агресію, спробує навіть вкусити. Плазун виділяє характерний неприємний за запахом слиз.

Задля власної безпеки варто знати елементарні ознаки кожного з вище перерахованих видів. Тоді, якщо змія все-таки вкусила, замість панікувати ви знатимете – отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів плазуна у вигляді двох серпоподібних смуг, вони утворюють напівовал із дрібних крапочок. Неотруйна змія залишає на шкірі тільки цей слід. Коли ж кусає отруйний плазун, в передній частині напівовала між серпоподібними смугами є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), з яких переважно витікає кров. Змія ніколи не кусає без причини. Зазвичай це трапляється, коли людина виходить на місце, де плазун гріється (найчастіше на стежках, відкритих галявинах, особливо на пеньках) або перетравлює їжу. Часто він нападає й тоді, коли на нього випадково наступити – це вже стресова ситуація. Тож змія з метою самозахисту кидатиметься, шипітиме, може вкусити.

        Цікаво, що довжина стрибка змії дорівнює довжині її тіла. Перед цим вона немов підводиться, тож якщо вчасно помітити цей рефлекс, можна вберегтися, відскочивши вбік. Зверніть увагу: змії, які розповсюджені на території Брюховицького л-ва, невеликі за розмірами і не такі сильні, щоб підстрибнути вгору, відтак найчастіше укуси трапляються у ноги – від стопи до коліна, або в руки (при нахилянні людини). 

Головне правильно одягнутися

        Зазвичай змії ведуть активний спосіб життя у теплу пору року – від квітня до жовтня. Саме на цей час і припадають часті походи до лісу і активний відпочинок на природі.

        Тож, аби застерегти себе від небажаних наслідків, потрібно правильно одягатися. Перш за все взувати міцні черевики чи чоботи. Також бажано надягати штани із цупкої тканини, а штанини заправити у взуття, аби вони не щільно облягали ноги. Обов’язково треба носити із собою палицю, якою можна розсунути зарості та кущі і оглянути ущелини, щоб ненароком не потурбувати плазуна.

Як рятуватися

Найперше отрута вражає серцево-судинну, кровоносну та нервову системи організму. Вже через 30 хвилин після ураження з’являються загальні ознаки отруєння – слабкість, головний біль, нудота, головокружіння, набряклість тканин, запалення лімфатичних вузлів.

Побутує думка, що першим ділом треба відсмоктати із рани отруту. Між фахівцями стосовно такого твердження існує суперечлива думка. Вважається, що неправильним є відсмоктування отрути. Значно ефективніше місце укусу обробити мильним розчином і прикласти щось холодне

Якщо ж цих необхідних засобів нема під руками, то спроба відсмоктати отруту не буде зайвою (але не дов­ше 10-15 хвилин). Її постійно треба спльовувати та споліскувати ротову порожнину водою. Після відсмоктування отрути рану слід обробити спиртовим розчином йоду, спиртом чи одеколоном. Увага! Надавати таку допомогу може людина, в якої нема подряпин або поранень слизової оболонки губ чи ротової порожнини.

Після усіх вищевказаних маніпуляцій вражену кінцівку треба знерухомити. До речі, фахівці наголошують, що відсмоктування ефективне тільки при неглибокому проникненні зубів змії. В іншому випадку м’які тканини мають властивість злипатися, сходитися назад. Постраждалому варто пити якомога більше рідини: води, а ще краще – чаю чи кави. Кофеїн має сечогінну дію і сприяє швидшому виведенню токсинів з організму.

В будь-якому разі потерпілого треба якнайшвидше відвезти до лікарні. “На місці фахівці проведуть знеболюючу, дезінтоксикаційну та інфузійну терапії, оброблять рану антикоагулянтами. За необхідності постраждалому також введуть протиправцеву сироватку. Найнебезпечнішими місцями для укусу є зона шиї та обличчя. Тож їх варто оберігати особливо ретельно

Не робіть цього!

При наданні невідкладної допомоги існують і табу: забороняється накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Так ми не перешкоджаємо всмоктуванню та розповсюдженню отрути в організмі, а лише порушуємо кровопостачання у кінцівку та сприяємо омертвінню тканин. Замість джгута дозволяється накласти шину, аби, як вже вказувалось вище, знерухомити кінцівку.

Не варто рану розрізати, припікати вогнем чи будь-якими хімічними речовинами. Експерти також не радять прикладати трави чи землю на рану – це може занести правець (гостре інфекційне захворювання нервової системи), а також вживати алкоголь.

         Тож, шановні відвідуючі та відпочиваючі на території Брюховицького л-ва ДП «Львівський ЛСНЦ» - будьте обережними та пильними у лісі, остерігайтесь плазунів при прогулянках чи при збиранні грибів та ягід!

Інженер лісового господарства
Сулим Андрій